Токмак

Місто, райцентр Запорiзької областi України. Токмак та його околиці були заселені ще в глибоку давнину. Про це свідчать розкопки декількох курганів поблизу міста, де знайденні поховання епохи бронзи (ІІІ - І тисячоліття до н.е.), скіфів (IV ст. до н.е.), сарматів (ІІІ - ІІ ст. до н.е.) та кочовиків (Х - ХІІ ст.). Але в зв`язку з частими набігами кочовиків постійних поселень в цих краях не було.
Князь Володимир Мономах об`єднав руські дружини і в 1103 році у боях з половцями одержав перемогу. На честь цієї битви на в`їзді до міста Токмак з нагоди 900-річчя перемоги над половцями у 2003 році з ініціативи козацького війська низового Запорізького спільно з громадою міста та завдячуючи спонсорській допомозі ВАТ "Мотор Січ", встановлено пам`ятний хрест. Цей пам`ятний знак ще раз нагатуватиме про те, що хто до нас прийде з мечем від меча і загине, що в єдності наша сила і про те, що нашими спільними зусиллями незалежна Україна стане сильною, багатою державою. А славні подвиги предків завжди надихали і надихатимуть нащадків на вірне служіння Батьківщини, на готовність грудьми стати на її захист.
Пізніше через ковилеві степи токмацького краю пролягав знаменитий Муравський шлях, яким запорозькі козаки мандрували до Криму.
Інтенсивне заселення краю почалося в 1784 році, коли на березі річки Токмак поселилось декілька сімей запорізьких козаків та державних селян з Полтавщини. Поселення швидко розвивалось і отримало назву Великий Токмак від назви річки (біля неї серед буйного різнотрав`я свого часу татари випасали коней; звідси і татарська назва річки - Токмак - ситий, накормлений).В 1861 році поселення ввійшло до складу Бердянського повіту Таврійської губернії. Його жителі займались землеробством, скотарством, торгівлею та ремеслами. Товари реалізовувались на весняному (9 травня) та осінньому (1 жовтня) ярмарках, куди прибували купці з Москви, Курська, Бердянська.
Вже на початку ХХ ст. на дев`яти великотокмацьких підприємствах налічувалось близько 1 тис. робітників. Найбільшими з них були заводи по виробництву сільськогосподарських машин німця Фукса та австрійця Клейнера.
Подальшому економічному розвитку сприяло будівництво під`їздних шляхів, які з`єднали містечко зі станцією Пришиб на лінії Харків - Севастополь.
Напередодні першої світової війни місцеві фабриканти та купці побудували залізничну колію Царекостянтинівка - Федорівка, а на ній станцію Великий Токмак, почали працювати машинобудівний і чавуноливарний заводи Бергера та Загореліна . Але значна частина населення займалась землеробством. На той час у Великому Токмаку працювала невелика друкарня, дві фотографії, земська лікарня на 15 ліжок, 5 початкових шкіл.
В 90-х роках ХІХ ст. відкрилась маленька земська бібліотека, в 1913 - перший кінотеатр.
В січні 1918 року у Великому Токмаку була встановлена Радянська влада.
Почалось налагодження виробництва, в приміщенні, де розмістились партійний комітет та виконком Ради (нині швейна фабрика), було відкрито бібліотеку. Виконком організував курси по ліквідації неграмотності, розпочали роботу інфекційні відділення та 2 аптеки.
23 березня 1921 року м. Великий Токмак став центром Великотокмацького повіту. В ті роки військовим комісаром тут працював С.О.Ковпак, в роки громадянської війни командир підрозділу чапаєвської дивізії, а в роки Великої Вітчизняної війни - командир легендарного партизанського загону, генерал-майор, двічі Герой Радянського Союзу.
В 1923 році на заводі "Червоний прогрес" розпочато серійний випуск першого вітчизняного трактора "Запорожець". За оригінальну конструкцію і його високу продуктивність колектив заводу був удостоєний почесного диплома І ступеня. Це був перший державний завод сільськогосподарських машин. На ньому розпочав свою трудову діяльність ще один славний токмачанин Олександр Георгійович Івченко - пізніше генеральний конструктор КБ "Прогрес", академік АН України, Герой Соціалістичної Праці, винахідник поршневих, турбореактивних і турбогвинтових двигунів для літаків різних типів, сторіччя якого відмічалось 23 вересня 2003 року. З 1935 року заводу присвоєно ім`я С.М. Кірова.
Постановою Всеукраїнського Комітету від 7 березня 1923 року було утворено Великотокмацький район із центром у Великому Токмаку, який став селищем міського типу. Швидкими темпами розвивалась промисловість, збільшувався об`єм виробництва. Спеціалістів різного профілю готували механічний технікум, Школа медичних сестер та Школа колгоспних бухгалтерів, діяло 8 клубів, 2 кінотеатри, 13 загальноосвітніх шкіл.
Велика Вітчизняна війна перервала мирну працю токмачан. Жителі міста піднялись на боротьбу з ворогом. 6642 чоловіка пішли на фронт, інші самовідданою працею кували перемогу в тилу .1123 токмачанина загинули смертю хоробрих, 678 - нагороджені бойовими орденами і медалями.
В період фашистської окупації 1941 - 1943 рр. в місті активно діяв партизанський загін під керівництвом В.Г.Акулова та І.К.Щави і підпільна партизанська група, організована Г.Ф.Буркутом, В.В.Веретенніковим та В.О.Федюшиним.20 вересня 1943 року передові частини Другої гвардійської армії звільнили Великий Токмак від німецько-фашистських загарбників.Подвиг славних визволителів увінчано вдячними токмачанами в пам`ячниках, меморіалах, братських могилах.
Після визволення і в повоєнні роки демобілізовані воїни, трудівники повернулись до рідного міста і до мирної праці. Відбудовувались заводи, школи, дитячі садки, клуби, бібліотеки, житлові будинки, лікарні.
У 1962 році місту було повернуто його історичну назву і віднесено до категорії міст обласного підпорядкування.

www.tokmakcity.org.ua/

forum.tokmakcity.org.ua/index.php


www.youtube.com/watch?v=IYOj9RMnHPM